Team Salmo – Angler Ukraine – переможці ЕРС-2010!

Team Salmo – Angler Ukraine – переможці ЕРС-2010! Про те, що у нашої команди Salmo – Angler Ukraine є непогані шанси перемогти у престижному європейському турнірі European Pike Compitision (ЕРС), що традиційно проходить у шведському Вастервике, ми зрозуміли ще в минулому році, коли зайняли на ЕРС-2009 восьме місце. Вперед ми пропустили тільки команди господарів турніру – шведів. Це й не дивно, адже вони складалися з професійних гідів, які виступають на 17-20-футових катерах, оснащених потужними моторами. А в умовах змагальних мега-секторів, довжина яких становить 25-30 км, це величезна перевага перед іншими командами з їх малосильными «плямками». Тим не менше нам вдалося тоді посунути п'ять з дванадцяти шведських дружин, уклинившись у ТОР-10 з цілком пристойним результатом 401 см, поступившись п'ятій команді всього 11 см і неофіційно ставши другими серед «маленьких» команд. В цьому році ми не були впевнені в перемозі, але не виключали її, тим більше, що правила з цього року були змінені і змагання проводилися за принципом Fair play – всі учасники в рівних умовах. Не скажу, що цей факт відлякав шведів, але ряди їх все ж порідшали. Залишилися пересіли на маленькі «линдеры» з 20-сильними моторами і хоча, як і раніше, були швидкими, але вирішальної переваги вже не мали. Дорога, як завжди, пройшла для екіпажу нашої «шнивы». У порту Карлскрона нас зустрів густий туман, який огорнув своєю пеленою пором ще за дві години до швартування. Їхати в такій обстановці 220 кілометрів до Вастервика, та ще вночі – не цукор, але нам пощастило. Недалеко від Кальмара нас обігнав швед, і ми, природно, вчепилися за ним. А оскільки шведи – водії дисципліновані і пересуваються згідно з дорожніми вказівниками, то і не їхав швидше 100, розриваючи імлу протитуманними фарами, а цю швидкість моя «ластівка» подужала.   До 23.00 ми дісталися до місця. Зоран, Душко і Сибо – вся сербська діаспора Fishing Camp, посилена «російським» німцем Георгом Кремелем, чекала нас. Навіть не стільки нас, а наші традиційні українські сувеніри. Тут же, під шатром імпровізованого риболовного ресторану, перебували веселі італійці – команда Stuka Kurac Fishmania Team Italy. Ясна річ, що перші два слова до назви додали хлопчаки-серби. Як справжні міланці і любителі музики, вони привезли з собою музичну підтримку відомого в Італії блюзмена і, як з'ясувалося пізніше, відмінного рибалки Доктора Фауста, в миру Фаусто Скараваджи, який відразу врізав в нашу честь соло на губній гармошці. А капітан команди Андреа, розчулившись, повідав, що 20 років тому у нього в Києві була подруга. Загалом, презентація затягнулася далеко за північ... Наступний день офіційно вважався тренувальним, але правилами заборонялося навіть дивитися у бік змагальних секторів, на кордонах яких чергували суддівські човни. Тому більшість команд вирушили на південь, ближче до Балтики і назустріч хвилям, розкачаного бадьорим вітерцем. Ми ж вирішили не палити бензин даремно, оскільки характер лову на півдні був зовсім іншим і лише трохи нагадував змагальний сектор З, і зайнятися побутовими клопотами. Олександри назбирали недалеко від будиночка польських грибів і чудових толстоногих осінніх лисичок, а я приготував з них і свинячого ошийка рагу, тушковану в сметані. Погода в цьому році, м'яко кажучи, не балувала. У перший день турніру вітер дув з силою 14-16 м/с, часом зриваючись до 20 і хлеще холодним дощем. Температура повітря +10 ° С, води +11 ºС. Сектор А, з якого ми ось уже вчетверте традиційно починаємо змагання, другий за величиною з трьох. При довжині більше 20 км його ширина сягає 3-4 км, тому розгортає водойма так, що при такому вітрі метрова хвиля вже не вражає. Наші два якоря виявилися марними, і шукати рибу довелося з підвітряного боку. На щастя, одна з наших точок саме там і була. Проговорившись в затоці більше трьох годин і не побачивши жодної покльовки, ми вирішили спуститися трохи нижче, до кам'янистого прибережній мілині. Берег закривав нас від вітру і закручував його таким чином, щоб ми могли дрейфувати паралельно. На третьому проході на моєму вудилище різка покльовка у самого човна. Я подсекаю, риба виходить на верх і тут же опиняється в подсаке, так нічого не встигнувши зрозуміти. Саня міряє – я знімаю. 105 сантиметрів! Залік. Спрацював Salmo Perch 14 PH. Знову заходимо, і трохи нижче знову у мене покльовка! Риба сходить, але, на щастя, вже в подсаке. Два наступних проходу неодружені, і коли ми вже були готові поміняти точку, у мене знову подія! На цей раз справжня «бабуся» - коротка, але важка. І дуже сильна. Кілька разів йде під човен, то в бік від неї. А нас тим часом загрожує викинути на камені, тому Саша потихеньку відходить на глибину і як раз вчасно. Риба підходить до борту, і ми бачимо, що засіклася вона одним гачком за край верхньої щелепи. Помах підсакою і риба в човні! Ваги в ній не менше 8 кг, а от довжина 96 див. Поступово наближається час фінішу, і майже перед самим місцем старту Саша ловить залікові 71. Якраз поруч знаходиться головний суддя Bertus Роземайер з фотокамерою і запам'ятовує нашу фінальну крапку цього дня. Увечері ми з пам'яті підбиваємо підсумок першого дня – 428 сантиметри. Це минулорічний рівень четвертого місця, але за підсумками трьох днів змагань! Вночі я прокидаюся від того, що вітер ламає гілки, барабанить жолудями по даху і дико виє, заблукавши у вітрильному озброєнні яхт, пришвартованих в місцевому яхт-клубі. Вранці зведення погоди, вивішена в приміщенні офісу, повідомляє нам, що сила вітру в даний момент досягає 35 м/с, але ми дисципліновано виходимо на воду, ховаючись від вітру в затоці. Разом з нами виходять італійці, бельгійці і шведи. Шум прибою на руслі звучить моторошно... Нарешті з'являється суддівський Buster-Magnum і намагається розвідати обстановку. Відразу ж на виході із затоки хвиля ставить його «на попа», ледь не перекинувши. Ми розуміємо, що це фініш другого дня змагань, а оскільки extra day не передбачено правилами, то змагатися нам залишається тільки один день завтрашній. І поки, судячи з усього, ми лідери. Зважаючи на форс-мажорних обставин і вимушеного «вихідного» вирішуємо влаштувати в таборі «Український день» - горілку, сало і цибулю з задоволенням вживають і шведи, і бельгійці, і італійці, і німці. Не кажучи про сербів. Увечері був борщ і до борщу! Загалом, день розпочався яскраво і закінчився млосно... а наступний день вітер вщухає до 10 м/с, і це нагадує нам повний штиль у порівнянні з двома попередніми. Нам випадає сектор, який ніколи не приносив особливих дивідендів. Крім того, риболовля там дуже важка, в першу чергу психологічно: безліч позначених на карті GPS великих і малих кам'яних острівців, а також маса невідмічених невеликих каменів, здатних в мить ока размолотить лопаті вашого гвинта (one touch – 50 євро, full contact – 300) у вигляді чайної троянди, відбиває усіляке бажання пошуку, платити не дуже хочеться. На «перехресті» секторів і З жахливе хвилювання, хвилі заливають човен, ну і нас, природно, однак у секторі З відносно спокійно. Прямо на стартовій точці французи з Team Sebile, которие ось вже кілька років займаються гайдингом в околицях Вастервика, ловлять залікову рибу, на око не менше 85-90 см... Ми починаємо зі своїх перевірених hot spots, але там порожньо. Вирішуємо шукати рибу на кам'яних мілинах, біля берега, як у секторі А – вдалий для нас. До обіду жодної покльовки. І нарешті, коли до фінішу залишається близько години, я «знімаю» з-під прибережного очерету справжню «маму» - 97 см, вона взяла дуже надійно. З пащі видніється тільки кінчик лопаті Executor-12. Ми радіємо! Схоже, це перемога. За нашими підрахунками, результат у межах від 461 до 466 навіть при штатному, триденному турнірі – вагома заявка на перемогу. Добу, що пройшли з моменту здачі нами фотокамери і до початку «Prize-giving ceremony», тягнуться нестерпно довго, але хитрим улыбочкам Бертуса і Зорана ми розуміємо, що вона, схоже, закінчиться для нас приємним сюрпризом. Так і є! Наша команда Salmo – Angler Ukraine перша, з результатом 465 см! Другими були Lunel Peche France, що представляють Sebile, яким ми «привезли» 12 пунктів, треті – голландці Dutch Pike, що відстали майже на 40 див. Останніми стали росіяни з Hard Baits з титулом «Lucky luzer». Вони не зловили жодної залікової щуки (більше 50 см), але гонору у них вистачило б на все 42 команди. Мер Вастервика вручає нам символічний чек на 8000 євро, а Зоран Нижич, організатор змагань і співвласник Fishing Camp, багатофункціональний ехолот Seiwa Starfish – недешеву штучку. Ось, власне, і все. Хоча ні! Хочу подякувати організаторам за ту фантастичну обстановку, яка панувала в цьому році на турнірі, так і навколо нього. Хід змагань висвітлювали понад 12 періодичних видань з різних країн, сербське і німецьке і шведське телебачення. За тиждень наша команда примудрилася два рази «відзначитися» на сторінках місцевої преси! І особливо приємно, що слово «Україна» звучало тут тільки в позитивному контексті, а це, погодьтеся, трапляється нечасто. Особливо останнім часом...